- навикнути
- -викну, -неш, Св.Призвичаїтись до чого-небудь; привчитись до якоїсь дії, що-небудь робити.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
навикнути — див. навикати … Український тлумачний словник
навикнути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
навикнути — (да) свикна; (да) привикна … Църковнославянски речник
навиклий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до навикнути. 2) рідко. Який увійшов у звичку, став звичним. || Який звик до чого небудь … Український тлумачний словник
понавикати — а/ємо, а/єте, док., розм. Навикнути до чого небудь (про багатьох) … Український тлумачний словник
звикати — звикти, звикнути 1) (перев. з інфін. набувати звички робити що н.), навикати, навикнути, звикатися, звикнутися 2) (до кого чого й з інфін. повністю пристосуватися до кого / чого н., уважати щось звичайним, звичним), звикатися, звикнутися,… … Словник синонімів української мови
навчитися — научитися, научатися, навчатися (чого, з інфін., зі сполучним сл. як набути певних знань, навичок, уміння що н. робити), вивчитися, вивчатися (чого й з інфін.); підкуватися, підовуватися (з чого, в чому й без додатка набути певного запасу… … Словник синонімів української мови